Історія команди

«Нафтовик» в першостях  УРСР серед КФК

Сезон

Зона

І

В

Н

П

М’ячі

Очки

Місце

1978

2

18

5

7

6

33-34

17

6 з 10

1979

2

20

10

3

7

37 – 36

23

5 з 11

1980

2

22

11

5

6

28-22

27

4 з 12

1981

1

22

13

5

4

46-24

31

2 з 12

1983

1

14

10

0

4

31-17

20

2 з 8

1984

1

14

11

1

2

44-13

23

1 з 10

фінал

5

0

3

2

5-7

3

4 з 6

1985

1

14

11

1

2

36 – 12

23

1 з 10

фінал

5

2

1

2

7-9

5

4 з 6

1986

2

16

9

3

4

41-22

21

4 з 9

1987

1

14

8

1

5

19-14

17

2 з 8

1988

2

18

10

3

5

27-15

23

3 з 10

1989

2

24

14

5

5

38-20

33

3 з 13

1990

2

30

14

6

10

46-29

34

5 з 16

1991

2

28

7

5

16

25-45

19

13 з 15

«Нафтовик» в чемпіонатах України серед КФК

 

Сезон

Зона

І

В

Н

П

М’ячі

Очки

Місце

1994/95

1

26

10

8

6

31-19

38

5 з 13

1996/97

1

12

7

4

1

16-4

25

1 з 4

фінал

3

2

0

1

5-4

6

3 з 6

«Нафтовик» в чемпіонатах України. Друга ліга

 

Сезон

Зона

І

В

Н

П

М’ячі

Очки

Місце

1997/98

«А»

34

14

6

14

35-35

48

10 з 18

1998/99

«А»

28

11

6

11

22 – 23

39

9 з 15

1999/00

«А»

30

8

12

10

26-32

36

10 з 16

2000/01

«А»

30

6

8

16

34-43

26

13 з 16

2001/02

«А»

36

9

6

21

20-56

33

16 з 19

2002/03

«А»

28

16

6

6

35-16

54

4 з 15

2003/04

«А»

30

10

7

13

32-37

37

9 з 16

2004/05

«А»

28

9

3

16

25-49

30

12 з 15

2005/06

«А»

28

8

3

17

22-45

27

13 з 15

2006/07

«А»

28

3

7

18

14-40

16

14 з 15

2007/08

«А»

18

4

2

12

13-33

17

16 з 16

 

«Нафтовик» в Кубку УРСР серед КФК

 

Сезон

Стадія

Матч

Рахунок

1962

І Зона, ІІ коло

“Колгоспник” (Бережани) – “Нафтовик”

5:2

1968 *

 

 

 

1980

1/32 фіналу

“Буревісник” (Хмельницький) – “Нафтовик”

1:5

 

1/16 фіналу

“Нива” (Підгайці) – “Нафтовик” (Долина)

1:0  (0:0)

1988

1/16 фіналу

“Нафтовик” – “Підшипник”(Луцьк)

1:1 (1:1) п.п. 4:2

 

1/8 фіналу

“Нафтовик” – “Дністер” (Заліщики)

3:1 (1:0)

 

1/4 фіналу

“Гірник” (Павлоград) – “Нафтовик”

0:1 (0:1)

 

1/2 фіналу

“Нафтовик” – “Зірка” (Бердичів)

1:2

1989 ***

 

 

 

 

* – немає даних.

** – “Нафтовик” поступився, результат поки не з’ясований.

 

«Нафтовик» в Кубку України

 

Сезон

Стадія

Матч

Рахунок

1997/98

1/256 фіналу

“Цементник-Хорда” (Миколаїв) – “Нафтовик”

3:1 (1:1)

1998/99

1/128 фіналу

“Нафтовик” – “Папірник” (Малин)

0:0 (0:0)

 

 

“Папірник” (Малин) – “Нафтовик”

2:1 (0:0)

1999/00

1/16 фіналу, І етап

“Нафтовик” – “Галичина” (Дрогобич)

3:2 (2:0)

 

 

“Галичина” (Дрогобич) – “Нафтовик”

0:0 (0:0)

 

1/8 фіналу, І етап

“Система-Борекс” (Бородянка) – “Нафтовик”

0:0 (0:0)

 

 

“Нафтовик” – “Система-Борекс” (Бородняка)

3:0 (2:0)

 

1/4 фіналу, І етап

“Борисфен” (Бориспіль) – “Нафтовик”

2:0 (0:0)

 

 

“Нафтовик” – “Борисфен” (Бориспіль)

1:5 (0:1)

2000/01

1/16 фіналу, І етап

ФК “Красилів”(Красилів) – “Нафтовик”

2:3 (1:2)

 

1/8 фіналу, І етап

“Нафтовик” – “Сокіл” (Золочів)

1:2 (1:1)

2001/02

І етап

“Нафтовик” – ФК “Красилів” (Красилів)

3:2 (1:0)

 

 

ФК “Красилів” (Красилів) – “Нафтовик”

6:0 (2:0)

2002/03

1/32 фіналу

“Нафтовик” – “Полісся” (Житомир)

1:3 (0:2)

2003/04

1/32 фіналу

“Нафтовик” – “Оболонь” (Київ)

0:1 (0:1)

2004/05

1/32 фіналу

“Нафтовик” – МФК “Миколаїв” (Миколаїв)

1:2 (0:1)

2005/06

І етап

“Сокіл” (Бережани) – “Нафтовик”

0:0 (0:0) п.п. 6:7

 

1/32 фіналу

“Нафтовик” – “Борисфен” (Бориспіль)

0:0 (0:0) д.ч. 1:0

 

1/16 фіналу

“Нафтовик” – “Таврія” (Сімферополь)

0:4 (0:1)

2006/07

1/32 фіналу

“Нафтовик” – “Волинь” (Луцьк)

0:1(0:1)

 

 

 

 

 

 

 

Долинський повіт  між двома світовими війнами входив до Станіславського воєводства і був найбільшим в Галичині. В нього входило 3 містечка (Долина, Болехів, Рожнятів) і близько 100 сіл. Знайомство з футболом на Долинщині відбулось ще перед Першою світовою війною, але перші команди і поля засновані наприкінці 20-х рр. минулого століття. Першими футбольними центрами повіту стали с. Ценява, Брошнів, Голинь, Ріпне. Щоб збудувати стадіон «Боїсько» в с. Ріпне, місцеві жителі зрівняли частину гори. Цей стадіон був довший час найкращим у воєводстві.

 

В Ріпному була створена сильна команда. За рахунок нафтових компаній, які добували нафту в селі, на роботу набрали кілька мазурів (жителі Західної Польщі), що вміли грати в футбол. Робилось це для реклами фірми. Команда називалась «Польмін», а пізніше «Рипне». З 1936р. ця команда 4 сезони поспіль боролась за звання чемпіона СтОСФ. 1936 р. відбулась товариська гра між командами «Рипне» і Львівською «Україною», яка була найсильнішим українським футбольним клубом. Матч завершився з рахунком 6:3 на користь «України». Того ж року відбулась товариська гра між «Україною» і командою «Щелец» з Брошнева. Це була польська команда, за котру грала польська інтелігенція, та працівники рафінерії, яка очищала нафту з Ріпного. «Щелец» в 1936 р. зайняв друге місце в класі «В» і отримав право виступати в класі «А», де провів три сезони.   

 

Як не дивно, але повітовий центр Долина довший час не мав власного футбольного поля. Це пов’язано з тим, що земля коштувала дуже дорого, техніки, яки б  могла спланувати поле не було. Але прихильників гри не бракувало. Футбольні баталії проходили в декількох місцях – в районі Підзапуста, на Брочкові (пасовище біля дуба, де тепер знаходиться міський ринок), а також на невеличкому майданчику біля «Рідної школи» (тепер ШРБУ).

 

Нарешті постало питання про будівництво стадіону в м. Долина. За справу взявся місцевий магістрат, а ряд жителів міста зробили пожертви. Так, наприклад, лікар Станіслав Котловський пожертвував 7000 злотих, що було великою сумою на той час. Дали гроші члени польського військово-спортивного товариства «Щелец». В євреїв Редешів була куплена земельна ділянка «Пастівник» між двома потоками, майже в центрі міста. Роботами керували Л. Тандель і А. Коляджин. Було створено 8 бригад по 4 чоловіка, які лопатами скопували беріг висотою 2,5 м. і по рейках вагонетками везли глину на другу сторону, де її скидали і розрівнювали. Заробляли по 3-4 злотих на день (за 40-60 злотих можна було купити корову). Роботи розпочались в 1933 році і тривали до 1935. було збудовано криту трибуну на 500 місць, стадіон огороджено дерев’яним парканом, під берегом зроблено стрільницю, де тренувалися в стрільбі польські стрільці. 1937 р. підведено водопровід, так, що газон поливався, а зимою заливалась ковзанка. Працювали на будівництві стадіону Йосиф Іваськевич, Степан Штень, Вільгельм Гаворт, В. Рожнятовський, брати Лютани з Княжолуки. Стадіон був польським і українців туди не пускали.

 

В 1935р. на футбольне поле стадіону вперше вийшла футбольна команда «Щелец» з Долини. Формою гравців забезпечило товариство, а футбольні черевики виготовив єврей Добельт. Команда була польська. В ній виступав лише один українець – Володимир Зобнів з с. Белейова. Команда проводила лише товариські матчі з Брошневом, Ріпним, Рожнятовом, Перегінськом і Болеховом. Була спроба створити українську команду, але далі розмов справа не зайшла. 1937р. в Долині грала угорська команда «Воловець» (Закарпаття), а в 1938р. Станіславська «Станіславовія» і Стрийська «Погонь». Вперше 1939р. українська команда з «Рідної школи» зіграла з «Повшехною школою», більшість якої  становили поляки. Українці виграли з рахунком 1:0 і програвші влаштували бійку, до якої втрутився також сторож стадіону. За «Рідну школу» грали М. Бібик, Д. Угринівський, В. Угринівський, Я. Гірник, В. Креховецький, Й. Миронович.

 

1939 р. Польська держава перестала існувати і Галичина перейшла до складу СРСР. 1940 р. в Долині відбулась зустріч збірної Долини і збірної військової частини, переможець якої мав виступити на кубок області. Проте гру не вдалось закінчити. Владек Куделя, який був капітаном команди, наказав гравцям зійти з поля, тому що армійський капітан судив матч необєктивно.За команду з Долини тоді грали К. Медвідь, М. Дирів, М. Бібик, В. Семенишин, С. Козак, Й. Сліпкевич, М. Сень. В 1941-1943 рр. на стадіоні грали тільки учні долинських шкіл. В 1944-1948р. в Долині ніхто серйозно футболом не займався. Грали учні долинської школи, солдати військової частини, проводились радянські свята, мітинги, демонстрації.

 

1948р. керівником рай спорткомітету став Ярослав Горбовий, який був хорошим футболістом і волейболістом. В Долині сформувалась постійна команда, до якої входили учні старших класів, військовослужбовці, робітники лісгоспу. Проте долинянам не вдавалося увійти в число кращих команд області, вони виступали в другій лізі. В цій команді  грали: Ярослав Гірник, Ярослав Горбовий, Михайло Бібик, Антон Савчин, Долько і Володимир Угринівські, Любомир і Августин Слюсаренко, Мирон Жмуркевич, Йосиф Бойдуник, Іван Дахно, Мирон Рипан , Тарас Яцинович, Борис Михайлов, Володимир Креховецький, Йосиф Миронович, Мирон Левицький, Володимир Костюченко, Павло Левадний, Микола Щербак, Дмитро Торговецький. Ці гравці завершили свій виступ за команду і це було перше післявоєнне покоління футболістів.

 

Приблизно в середині 50-х – в 60-х рр. в Долині відбувся «футбольний бум». В значній мірі це пов’язано з перемогою збірної СРСР на Олімпійських іграх в Мельбурні 1956р., а також успішними виступами київського «Динамо». Головна причина полягала в тому, що спорткомітет в Долині очолив Євген Медвідь. В 1957р. з  ініціативи Є. Медведя створено команди «Буревісник», «Будівельник», військова частина мала команду «Червона зірка». Окремої уваги варта команда «Нафтовик», з якою пов’язані всі успіхи долинського футболу.

 

«Нафтовик» бере свій початок з 1955р., коли в Долині швидкими темпами почали видобувати нафту. В місто приїхало багато молоді, серед них і любителі футболу. Створення команди пов’язане з іменами Ярослава Пишкевича і Павліца Шпейхера, які звернулись до керівництва нафтопромислу з проханням придбати спортивну форму (білі футболки і чорні труси). Пізньої осені 1955 р. «Нафтовик» зіграв свій дебютний матч проти долинської  команди «Авангард» в якому поступився з рахунком 0:2. Вже наступного року «Нафтовик» зіграв на обласній першості хімічної і нафтової промисловості. До кінця 50-х рр. «Нафтовик» став найсильнішою командою району. В цей період за команду грали: Ярослав Пишкевич, Роман Ридош, Лев Томашек, Іван Струтинський, Євген Медвідь, Петро Шатковський, Адам Кузів, Марян і Євген Жмуркевичі, Марян Рудько, Ярослав і Євген Іваськевичі, Богдан Угрин, Віктор Любарський. Всі ці гравці були любителями, але з професійним ставленням до футболу. Заради гри вони їхали на кузові вантажівки по 150 км. В один бік, повертались до дому пізно увечері, а зранку йшли на роботу. Ніхто з них не вимагав винагороди за свою гру, вони просто любили футбол.

 

Новий етап розвитку футболу на Долинщині розпочався 60-х рр. Тоді «Нафтовик» перейшов на напівпрофесійний рівень. Футболісти тільки рахувались на роботі і бачили їх тільки тоді, коли вони приходили по зарплату. Головним їхнім завданням було тренуватись і здобувати перемоги. На домашні матчі «Нафтовика» приходило більше 5 тис. глядачів, а коли команда грала на виїзді , то з нею вирушало не менше десятка автобусів, вантажівок, в яких їхали вболівальники. Футболісти були улюбленцями всього району.

 

В 1960р. до команди було запрошено кілька гравців із Закарпаття. Тренував долинян І. Онус. Саме тоді «Нафтовик» став бронзовим призером обласної першості.  1962р. «Нафтовик» здобуває свій перший трофей – кубок області,  а в 1964р. вперше стає чемпіоном області. Привів її до перемоги відомий футболіст Мирослав Думанський, який був граючим тренером в команді. Тоді за команду виступали: М. Пиндус, Л. Кришталович, Д. Стасюк, В. Павлівський. С. Тимчишак, В. Кононов, Б. Горичак, В. Петрош, П. Петрош, Т. Форович, З. Замішка, В. Гурик, М. Думанський, І. Дирів. В кінці сезону «Нафтовик» проводив перехідну гру з івано-франківським «Спартаком», за право виступати серед команд майстрів. В напруженій боротьбі долиняни тоді поступились, а Мирослав Думанський наступний сезон розпочав в обласному центрі. Кращим футболістом того часу був Ігор Дирів. Це єдиний вихованець долинського футболу, який був запрошений в Київське «Динамо».

 

Найбільшого свого розквіту долинський футбол набув в період з 1965 по 1980 рік, коли тренери спортивної школи Петро Василик, Петро Буяков, Леслав Ригерт давали гідне поповнення в «Нафтовик». Це М. Вовк, М. Копищинський, В. Луців, В. Макосій, В. Красноперка, І. Кайдан, В. Федорів, Ф. Ламанець, З. Микитюк, Я. Захарко, В. Ротбауер, Я. Василик. Тож не дивно, що «Нафтовик» укомплектований своїми власними вихованцями, показував тоді змістовну гру і був одним з найсильніших клубів області.

 

З 1978р. «Нафтовик» бере участь в змаганнях на першість УРСР серед колективів фізкультури ( КФК ). Тренував в той час команду Мирон Пиндус. В цей час гравцями «Нафтовика» були: В. Михайлов, Я. Гамес, М. Сливчук, В. Гасуляк, М. Гасуляк, З. Микитюк, В. Красноперка, В. Луців, В. Макосій, Т. Мельник, С. Мельник, В. Мельник, М. Пиць, М. Курташ, Є. Бойдуник, І. Іванів, Р. Лаврінок, М. Горбик, І. Кайдан.

 

1979р. команда стала чемпіоном області і зайняла 5 місце в першості України серед колективів фізкультури. В тому сезоні за «Нафтовик» виступали: Б. Білецький, В. Кучук, М. Гнатишин, М. Вовк, В. Луців, В. Красноперка, Т. Мельник, М. Курташ, Я. Гамес, В. Давідевічус, Я. Площанський, М. Пиць, С. Мельник, З. Микитюк, В. Макосій, М. Горбик, І. Паращій, І. Стадник.

 

Треба зазначити, що з 1974р. ігри проходять на новому стадіоні «Нафтовик», а стадіон в старій частині міста знаходиться в розпорядженні Долинської гімназії №1.

 

Новий етап в розвитку долинського футболу почався у 80-х рр., коли тренером долинян став Євген Камінський. Він зумів створити в Долині боєздатну команду, але основне завдання – перемогти в зональних змаганнях серед колективів фізкультури і вийти в 2 лігу УРСР виявилось не під силу. У вирішальній грі «Нафтовик» поступився Самбору 0:1.

 

Після цього «Камінь» пішов у відставку, а новим тренером долинян призначили колишнього гравця збірної СРСР, львівських «Карпат» і харківського «Металіста» Ростислава Поточняка. За час його перебування в команді з 1984 по 1986р. «Нафтовик» і досяг своїх найбільших успіхів  (перемога в зональних змаганнях КФК). Після того як Поточняк пішов з команди рівень долинського «Нафтовика» дещо знизився. Долинським вболівальникам запам’яталися своєю грою Б. Риб’як,  Ю. Міраї, Д. Петрухін, В. Дмитров, В. Івахнюк, Б. Білецький, М. Гнатишин, З. Федірко, Р. Герин, С. Пташник, Р. Оліяр, І. Креховецький, І. Кайдан, В. Красноперка, В. Дорогань, В. Федорів.

 

Після того як Р. Поточняк пішов з команди, тренером «Нафтовика» став вихованець долинського футболу Степан Штень. 1989р. під його керівництвом «Нафтовик» став чемпіоном області і володарем кубка області. 1990р. команда повторно стала чемпіоном області. В цей час гравцями «Нафтовика» були: З. Федірко, В. Цимбал, С. Пташник, С. Коваль, Р. Оліяр, Д. Петрухін, І. Креховецький, І. Іванів, М. Пиць, Р. Лаврінок, С. Тишківський, І. Кайдан, В. Красняник, В. Локатир, М. Курташ, В. Івахнюк, Р. Гошовський, М. Копистянський, Ю. Міраї.

 

1994р. в команду знову повернувся С. Штень, який попередні два роки працював з командою «Галичина» Брошнів. «Нафтовик» знову стає чемпіоном області. В кінці сезону обласна федерація футболу визнала С. Штеня кращим тренером області. Того ж року «Нафтовик» виступав в чемпіонаті України серед КФК і зайняли 5 місце. «Нафтовик» виступав в такому складі: П. Николин, І. Локатир, Д. Герасимович, І. Креховецький, О. Гринечко, В. Димитров, Р. Оліяр, А. Лавришин, Р. Бігун, М. Копистянський, В. Міськів, Р. Цимбалістий, Р. Драган, П. Лесів, І. Сайчишин, В. Гірник.

 

Найбільшого  свого успіху за часів незалежності України «Нафтовик» домігся в 1997р., коли став чемпіоном області і завоював третє місце в чемпіонаті серед колективів фізкультури. Долиняни здобули путівку в другу лігу чемпіонату України і отримали статус професіоналів. Тоді за команду виступали: І. Локатир, П. Николин, О. Худа, Р. Оліяр, А. П’яста, Р. Драган, В. Міськів, О. Гринечко, М. Копистянський, Ю. Музика, Є. Москвин, П. Лесів, А. Кузьо, Р. Романюк, О. Дем’яник, М. Трушко, Р. Гошовський. Головним тренером був С. Штень, помічником – І. Креховецький, начальником команди – М. Пиндус.

 

Протягом 10 сезонів «Нафтовик» виступав в групі А другої ліги України. Найбільш вдалим сезоном був сезон 2002-2003, коли долиняни зайняли 4 місце. В той час гравцями «Нафтовика» були: І. Локатир, Р. Гошовський, П. Аліферець, Є. Гінцяк, С. Гонта, О. Демяник, А. Кузьо, О. Лопатенко, О. Рошко, В. Пуга, І. Стефанишин, М. Стус, М. Трушко, В. Троян, О. Шатковський, Д. Яковенко. Але на жаль цього успіху команда більше не повторила. ВАТ «Укрнафта», яке було постійним спонсором «Нафтовика» перекинуло основне фінансування на одноіменний клуб з Охтирки (Сумська обл.). Долиняни проведуть ще кілька сезонів серед команд майстрів і 25 березня 2008р. ФК «Нафтовик» Долина перестане існувати як професійний клуб.

 

Участь в другій лізі чемпіонату України, давала право змагатись в кубку України. «Нафтовик» Долина в кубку України:

 

Найбільш пам’ятним є для «Нафтовика» матч із сімферопольською «Таврією», яка виступала у вищій лізі чемпіонату України. На газон долинського стадіону тоді вийшли такі зірки футболу як В. Рева, О. Чижевський, А. Старгородський, О. Головко, Едмар, В. Гоменюк, О. Ковпак. За «Нафтовик» грали І. Локатир, В. Нігальчук, О. Рошко, Р. Гошовський, Д. Яковенко, О. Шатковський, М. Копистянський, А. Главацький, К. Леваньков, А. Яремчук, Г. Паращій, А. Кузьо.

 

2009р. «Нафтовик» відновився, тепер вже в рамках чемпіонату Івано-Франківської області. В цей новий період зелено-чорні кольори «Нафтовика» захищали: І. Локатир, С. Димид, М. Гала, О. Дутчак, Р. Гошовський, М. Гошовський, І. Грицак, А. Громоляк, Н. Громоляк, Б. Гутник, Я. Демків, А. Драган, І. Клебан, В. Лаврінок, І. Паньків, О. Петрушка, А. Салаш, Р. Романишин, О. Шатковський, 

 

                       

 

«Нафтовик» 9 разів ставав чемпіоном області – 1964, 1979, 1980, 1983, 1984, 1989, 1990, 1994, 1997р., ще 10 разів був призером цих змагань. Команда 5 разів завойовувала кубок області – 1962, 1968, 1980, 1988, 1989р., та 8 разів була фіналістом цих змагань. Крім того «Нафтовик» двічі був переможцем зональних змагань КФК – 1984, 1985р.

 

 «Нафтовик» в першості Івано-Франківської області:

 

1960р. – ІІІ місце

 

1961р. – ІІ місце

 

1962р. – ІІІ місце

 

1963р. – ІІ місце

 

1964р. – І місце

 

1975р. – ІІ місце

 

1977р. – ІІ місце

 

1978р. – ІІ місце

 

1979р. – І місце

 

1980р. – І місце

 

1982р. – ІІІ місце

 

1983р. – І місце

 

1984р. – І місце

 

1986р. – ІІ місце

 

1987р. – ІІ місце

 

1988р. – ІІІ місце

 

1989р. – І місце

 

1990р. – І місце

 

1994р. – І місце

 

1996р. – ІІІ місце

 

1997р. – І місце

 

«Нафтовик» – володар кубку області:

 

1962

 

1968

 

1980

 

1988

 

1989

 

«Нафтовик» – фіналіст кубку області:

 

1963

 

1969

 

1970

 

1982

 

1985

 

1986

 

1994

 

1997

 

Наставники «Нафтовика»

 

1955 – Павліц Шпайхер (відповідальний за команду)

 

1956 – Сергій Вітрик (відповідальний за команду)

 

1957 – Богдан Лазорко (інструктор-методист)

 

1958 – Казимир Лозінський (головний тренер)

 

1959 – Мирон Пиндус (інструктор-методист)

 

1960 – Іштван Онус (головний тренер)

 

1961 – Євген Фірсов (головний тренер)

 

1962 – Мирослав Думанський (головний тренер)

 

1965 – Мирон Пиндус (головний тренер)

 

1983 – Євген Камінський (головний тренер)

 

1983 – Михайло Гнатишин (головний тренер), Богдан Поточняк (начальник команди)

 

1984 – Ростислав Поточняк (головний тренер), Богдан Поточняк (начальник команди)

 

1987 – Степан Штень (головний тренер)

 

1992 – Ігор Креховецький (головний тренер)

 

1993 – Мирон Пиндус (головний тренер)

 

1994 – Степан Штень (головний тренер і президент клубу)

 

 

 

Список гравців «Нафтовика», які грали за професійні клуби:

 

1.      Ігор Дирів – «Динамо» Київ, «Спартак» Івано-Франківськ

 

2.      Іван Дзюба – «Нива» Вінниця, «Чорноморець» Одеса

 

3.      Роман Гошовський – «Вісла» Краків (Польща), «Прикарпаття» Івано-Франківськ, «Локомотив» Нижній Новгород (Росія)

 

4.      Микола Копистянський – «Вісла» Краків, «Прикарпаття» Івано-Франківськ, «Ністру» Атаки (Молдова)

 

5.      Іван Локатир – «Прикарпаття» Івано-Франківськ

 

6.      Мирон Курташ – «Спартак» Івано-Франківськ

 

7.      Віктор Макосій – «Спартак» Івано-Франківськ

 

8.      Тарас Мельник – «Спартак» Івано-Франківськ

 

9.      Тадей Форович – «Спартак» Івано-Франківськ

 

10.  Зенон Замішка – «Спартак» Івано-Франківськ, «Авангард» Жовті Води

 

 

 

З висококваліфікованих футбольних арбітрів Долинщини можна відзначити М. Гнатишина, Л. Кришталовича, В. Лудчака, М. Пиця, В. Соловйова,Т. Паньківа.

 

Через районну пресу футбол популяризували Є. Микулин, І. Ваньчак, Є. Бойдуник, М. Кепещук та ін.

 

Зараз на стадіоні збирається не більше 200-300 людей, а був час, коли трибуни були переповнені. Серед старшого покоління вболівальників були Йосиф Рудько, Микола Булевинець, Шмуль Жук, Володимир Парсенюк, Михайло Федорко.

 

2009р. в «Нафтовика» з’явилась організована група підтримки – «Бойки-Ultras», які підтримують команду як в домашніх, так і виїзних матчах.

 

В долинському футболі були цілі футбольні династії: брати Жмуркевичі – Мирон, Мар’ян і Євген, династія Дирівих – батько Михайло та сини Олег та Ігор, Мироновичів – батько Йосиф та син Євген, Іваськевичів – брати Ярослав та Євген, Михайлових – батько Борис та син Віктор, брати Володимир та Михайло Гасуляки, брати Громоляки – Андрій та Назар, Лаврінки – батько Руслан, та син Василь.